Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує!
Чи є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно відмінне від земельної ділянки, будівля критого ринку та приміщення, розташовані на ньому (магазини, кіоски, павільйони тощо)?
На це запитання заступником начальника Кам’янка-Бузької ДПІ Головного управління
ДПС у Львівській області Оксаною Солонинкою надано коментар-відповідь про те, що
відповідно до п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 Податкового кодексу України (далі – ПКУ)
не є об’єктом оподаткування податком на нерухоме майно, відмінне від земельної ділянки
(далі – Податок) об’єкти нерухомості, які використовуються суб’єктами господарювання
малого та середнього бізнесу, що проводять свою діяльність у тимчасових спорудах для
здійснення підприємницької діяльності та/або в малих архітектурних формах та на ринках.
Згідно з п.п. 266.1.1 п. 266.1 ст. 266 ПКУ платниками Податку є фізичні та юридичні особи, в
тому числі нерезиденти, які є власниками об’єктів житлової та/або нежитлової нерухомості.
Норми, визначені ПКУ, можуть застосовуватися платниками податків, тому визначене п.п.
«е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ виключення з переліку об’єктів оподаткування
Податком поширюється на те нерухоме майно, яке зазначене у вказаній нормі ПКУ, а саме на
належне суб’єктам господарювання малого та середнього бізнесу нерухоме майно, яке
розташовано на ринках.
Оскільки, відповідно до п. 2 Правил торгівлі на ринках, затверджених наказом Міністерства
економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства внутрішніх справ
України, Державної податкової адміністрації України, Державного комітету стандартизації,
метрології та сертифікації України від 26.02.2002 № 57/188/84/105 із змінами та
доповненнями, ринок – це суб’єкт господарювання, створений на відведеній за рішенням
місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування земельній ділянці і
зареєстрований в установленому порядку, функціональними обов’язками якого є надання
послуг та створення для продавців і покупців належних умов у процесі купівлі-продажу
товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій, то лише приналежність
об’єкту нерухомості до підкласу 1230.2 «Криті ринки, павільйони та зали для ярмарків»,
класу 1230 «Будівлі торгівельні» Державного класифікатора будівель та споруд ДК 018-2000,
затвердженого наказом Державного комітету України по стандартизації, метрології та
сертифікації від 17.08.2000 № 507 не надає підстав для виключення об’єкта нерухомості з
об’єктів оподаткування Податком.
Підставами для застосування положень п.п. «е» п.п. 266.2.2 п. 266.2 ст. 266 ПКУ є одночасне
дотримання умов:
реєстрація власника об’єкту нерухомості, як суб’єкта господарювання, функціональними
обов’язками якого є надання послуг та створення для продавців і покупців належних умов у
процесі купівлі-продажу товарів за цінами, що складаються залежно від попиту і пропозицій;
створення та розміщення об’єкту нерухомості на спеціально відведеній для функціонування
ринку за рішенням місцевого органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування
земельній ділянці;
на території ринку проводиться діяльність суб’єктами господарювання малого та середнього
бізнесу.
За інших обставин у власника об’єкту нерухомості – будівлі критого ринку виникають
податкові зобов’язання зі справляння податку на нерухоме майно, відмінне від земельної
ділянки, на загальних підставах.
Податкова знижка: витрати, що можуть повернути у податковій
Нещодавно начальником Кам’янка-Бузької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській
області Тарасом Печорою проведено сеанс телефонного зв`язку «гаряча лінія» щодо
отримання громадянами податкової знижки.
Під час сеансу телефонного зв’язку найбільша кількість питань стосувалися податкової
знижки на навчання дитини. Тарас Печора поінформував, що подати декларацію з метою
отримання податкової знижки мають право громадяни, які, зокрема, понесли витрати на
користь вітчизняних закладів дошкільної, позашкільної, загальної середньої, професійної
(професійно-технічної) та вищої освіти для компенсації вартості здобуття відповідної освіти
такого платника податку та/або члена його сім'ї першого ступеня споріднення. Таким чином,
право на отримання податкової знижки мають або платник податку та/або члени сім’ї
першого ступеня спорідненості (батьки, чоловік, дружина, діти, у тому числі усиновлені).
При цьому однією з умов для отримання податкової знижки є те, що загальна сума такої
знижки, нарахована платнику податку в звітному податковому році, не має перевищує суми
річного загального оподатковуваного доходу платника податку, нарахованого як заробітна
плата, зменшена на фактично нараховані (утримані) протягом звітного року податковими
агентами суми страхових внесків до Накопичувального фонду, а у випадках, передбачених
законом, обов’язкових страхових внесків до недержавного пенсійного фонду, та на суму
наданої платнику податку податкової соціальної пільги (за її наявності).
Посадовець зауважив, що для оформлення податкової знижки необхідні такі основні
документи: копія паспорта; довідка про присвоєння реєстраційного номера облікової картки
платника податку; довідка про заробітну плату, отриману протягом звітного року; копії
документів, що підтверджують сплату (квитанції, платіжні доручення тощо); документ, що
підтверджує ступінь споріднення (свідоцтво про народження, свідоцтво про шлюб), якщо
витрати здійснено на користь члена сім’ї.
Запитували додзвонювачі і про право скористатися податковою знижкою за витратами 2022
року, здійсненими на оплату послуг з лікування, де податківець відзначив, що за наслідками
минулого року платникам податку не надається.
Багато запитань надійшло щодо права внутрішньо переміщеної особи включити до
податкової знижки сплачені протягом звітного податкового року суми коштів, у вигляді
орендної плати за договором оренди житла (квартири, будинку), чи включаються до складу
податкової знижки платника ПДФО суми коштів або вартість майна, перерахованих
(переданих) платником податку у вигляді пожертвувань або благодійних внесків у період
воєнного стану неприбутковим організаціям тощо.
Фахівець звернув увагу, що подати декларацію можна через Електронний кабінет платника
( https://cabinet.tax.gov.ua/ ) при наявності електронного цифрового підпису.
Під час телефонної розмови платники податків, які зателефонували на «гарячу лінію»,
отримали відповіді на всі запитання, які їх цікавили.
Податківці допомагають платникам податків із встановленням
програмних РРО
Працівники Кам’янка-Бузької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області
продовжують щоденну інформаційно-роз’яснювальну роботу з платниками щодо норм
Закону України №3219 стосовно реєстрації РРО/ПРРО та надають практичні рекомендації
щодо застосування ПРРО від ДПС.
При зустрічах кожному платнику надається інформація про особливості та функціонал як
класичного, так і програмного касового апарату, щоб підприємець сам обрав той
розрахунковий реєстратор, який оптимально підійде для ведення саме його виду діяльності.
При виборі програмного РРО податківці рекомендують власний продукт – програмне
забезпечення від ДПС, адже користування і обслуговування його безкоштовне.
Наголошуємо, що платники можуть самостійно зареєструвати ПРРО, скориставшись
безкоштовним програмним рішенням, яке розміщено на вебсайті ДПС України у банері
«Програмні РРО» (https://tax.gov.ua/baneryi/programni-rro/). При цьому, банер також містить
нормативно-правові акти, відеоуроки щодо процедури реєстрації ПРРО, отримання
електронних ключів у кваліфікованого надавача електронних довірчих послуг ДПС,
інструкції щодо заповнення та подання форм, інформаційні повідомлення щодо оновлення
версій безкоштовних програмних рішень, контакти відповідальних осіб ДПС, які надають
роз’яснення, пов’язані з роботою ПРРО.
За потреби податківці допомагають встановити ПРРО на ґаджет суб’єкта господарювання
та зареєструвати його на сайті ДПС України.
Тренінги для платників – у Кам’янка-Бузькій ДПІ
Працівники Кам’янка-Бузької ДПІ активно продовжують проводити тренінги для
платників податків, під час яких роз’яснюють податкові новації, навчають реєструвати та
застосовувати програмні реєстратори розрахункових операцій, адже підприємці, зокрема 2-4
групи спрощеної системи оподаткування, мають проводити розрахункові операції через РРО
або програмні РРО.
Фахівці ДПІ звертають увагу підприємців на можливості використання безкоштовного ПРРО
від ДПС. ПРРО – це програмне рішення, застосовне для операційних систем Windows,
Android, iOS, та Web-версія, яке інтегрується з фіскальним сервером ДПС. Серед
функціональних можливостей ПРРО від ДПС, основними є відкриття/закриття/автозакриття
зміни; формування, реєстрація, видача чеків; додавання товарів/послуг у чек з номенклатури;
друк та відправка фіскальних чеків покупцям на електронну пошту/месенджери; ведення
довідників номенклатури (експорт/імпорт даних); ведення довідника ставок податків;
використання сканера штрихкодів; додавання штрихкоду марки акцизного податку; різні
форми розрахунку(готівкова/безготівкова/змішана); оформлення знижки/повернення товару
на окремий товар/чек; формування та перегляд X-звіту, Z-звіту; відправка Z-звіту до
фіскального сервера; перехід/вихід у/з режиму офлайн із можливістю збереження/передачі
даних до фіскального сервера.
Щодо відображення реквізитів електронних платіжних засобів – платіжних
карток (далі – ЕПЗ) у чеках, які формуються РРО/ПРРО
На це запитання ГДІ Кам’янка-Бузької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській
області Русланою Браташ надано коментар-відповідь про те, що відповідно до пункту 13
статті 1 Закону України від 30.06.2021 № 1591-ІХ «Про платіжні послуги» (далі – Закон №
1591) електронний платіжний засіб – це платіжний інструмент, реалізований на будь-якому
носії, що містить в електронній формі дані, необхідні для ініціювання платіжної операції
та/або здійснення інших операцій, визначених договором з емітентом.
Закон України від 06 липня 1995 року № 265/95-ВР «Про застосування реєстраторів
розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон
№ 265) є спеціальним законом, поширює свою дію на готівкові та безготівкові розрахунки у
сфері торгівлі, громадського харчування та послуг.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій та/або програмних
реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО) у сфері торгівлі, громадського
харчування та послуг встановлені Законом № 265 та нормативно-правовими актами,
прийнятими на його виконання.
Зокрема, форму та зміст розрахункового документа визначено Положенням про форму та
зміст розрахункових документів/електронних розрахункових документів, затвердженим
наказом Міністерства фінансів України від 21.01.2016 № 13 (далі – Положення № 13).
Пунктом 2 розділу ІІ Положення № 13 визначено обов'язкові реквізити, які має містити
фіскальний чек. Наголошуємо, що Положення № 13 однаково розповсюджує свою дію як на
розрахункові документи, що створюються РРО, так і ПРРО.
Водночас, відповідно до п. 4 розділу ІІ Положення № 13, рядки 11 – 18 фіскального чека
заповнюються у разі застосування під час проведення розрахунків лише з використанням
електронного платіжного засобу (платіжної картки) та платіжного терміналу, з’єднаного або
поєднаного з реєстратором розрахункових операцій, незалежно від його виду (РРО чи ПРРО)
або сфери призначення.
Законодавcтвом не встановлено обов’язку з’єднувати або поєднувати РРО/ПРРО та POS-
термінали.
Принципово важливим є факт, що платіжні сервіси також приймають платіжні інструкції
користувачів на виконання платіжних операцій, з використанням банківських (платіжних)
карток, у межах надання платіжних послуг, як окремого виду господарської діяльності, тa
забезпечують розпорядження покупця щодо переказу коштів зі свого рахунку і без
використання платіжних терміналів.
Враховуючи вищевикладене, повідомляємо, що у разі проведення розрахунків за допомогою
сервісу еквайрингу без використання платіжного терміналу, відсутні обставини, що
супроводжують обов’язок друкувати рядки 11 – 18 фіскального чека, а удосконалення
програмного забезпечення РРО/ПРРО та/або наявність можливості зазначати такі реквізити
методом введення вручну, не призводить до виникнення обов’язку друкувати рядки 11 – 18
фіскального чека при створенні кожного розрахункового документа.
Начальник
Кам’янка-Бузької ДПІ
Головного управління
ДПС у Львівській області Тарас ПЕЧОРА
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
