Жовтанецька громада
Львівська область, Львівський район
gov.ua місцеве самоврядування України
  Пошук

Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує!

Дата: 23.01.2023 11:23
Кількість переглядів: 27

 

Наявна готівка в національній та іноземній валютах: право одноразового (спеціального) добровільного декларування

    Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області повідомляє, що відповідно до п. п. «г» п. 5 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) об’єктами декларування не можуть бути, зокрема, кошти в національній та іноземній валютах, які на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації (далі – Декларація) перебувають у готівковій формі. 

Разом з тим, п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ передбачено, що для цілей одноразового (спеціального) добровільного декларування декларант має розмістити кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі та/або банківських металах на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України (далі – спеціальні рахунки) до подання Декларації. 

Декларант з метою забезпечення виконання положень п. 9 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» ПКУ звертається до банку для відкриття спеціального рахунку. Порядок відкриття, закриття, зарахування коштів на спеціальний рахунок і здійснення контролю за операціями за таким рахунком встановлюються Національним банком України. 

Таким чином, декларант, який бажає задекларувати кошти в національній та іноземній валютах у готівковій формі, повинен до подання Декларації розмістити такі кошти на поточних рахунках із спеціальним режимом використання в банках України. 

Пальне для заправлення електрогенераторної установки: чи необхідно ліцензію на зберігання пального

    Кам’янка-Бузька ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області інформує, що відповідно до ст. 15 Закону України від 19 грудня 1995 року №481/95-BP «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» зі змінами та доповненнями (далі – Закон №481) зберігання пального здійснюється суб’єктами господарювання (у тому числі іноземними суб’єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії. 

Водночас ст. 18 Закону №481 встановлено, що на період дії воєнного стану на території України та протягом 30 днів з дня його припинення або скасування: 

суб’єкт господарювання (у тому числі іноземний суб’єкт господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) має право зберігати пальне, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі до 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, без отримання дозвільних документів (документів дозвільного характеру, ліцензії на право зберігання пального, результатів надання інших адміністративних послуг); 

зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, здійснюється суб’єктом господарювання (у тому числі іноземним суб’єктом господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на підставі безоплатного подання до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, декларації про провадження господарської діяльності із зберігання пального. 

Право на зберігання пального, яке споживається для заправлення електрогенераторної установки в обсязі понад 2000 літрів на кожному об’єкті, що забезпечений електрогенераторною установкою, набувається з моменту подання декларації до територіальних органів центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. 

Податкова амністія: чи треба підтверджувати кошти, що розміщені на рахунках у банківських установах

    Відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України (далі – ПКУ) одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. 

Згідно з п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ об’єктами одноразового (спеціального) добровільного декларування можуть бути визначені підпунктами 14.1.280 і 14.1.281 п. 14.1 ст. 14 ПКУ активи фізичної особи, що належать декларанту на праві власності (в тому числі на праві спільної часткової або на праві спільної сумісної власності) і знаходяться (зареєстровані, перебувають в обігу, є на обліку тощо) на території України та/або за її межами станом на дату подання, у тому числі, але не виключно: 

валютні цінності (банківські метали, крім тих, що не розміщені на рахунках, національна валюта (гривня) та іноземна валюта, крім коштів у готівковій формі, та права грошової вимоги (у тому числі депозит (вклад), кошти, позичені третім особам за договором позики), оформлені у письмовій формі з юридичною особою або нотаріально посвідчені у разі виникнення права вимоги декларанта до іншої фізичної особи. 

При цьому відповідно до п. п. 7.1 п. 7 підрозділу 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ для об’єктів декларування, визначених п. п. «а» п. 4 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ: 

базою для нарахування збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування (далі – Збір) є грошова вартість відповідного об’єкта декларування або номінальна вартість грошової вимоги, у тому числі за позиками, наданими третім особам. У разі якщо така грошова вартість визначена в іноземній валюті, вартість таких валютних цінностей зазначається у гривні за офіційним курсом національної валюти до відповідного виду валютних цінностей, визначеним Національним банком України (далі – НБУ) станом на дату подання одноразової (спеціальної) добровільної декларації. У разі якщо така грошова вартість визначена у вигляді банківських металів, вартість банківських металів зазначається, виходячи з маси та облікової ціни банківських металів, розрахованої НБУ станом на дату подання декларантом одноразової (спеціальної) добровільної декларації. 

Декларант зобов’язаний документально підтвердити грошову вартість таких об’єктів для нарахування Збору шляхом додання до Декларації засвідчених належним чином копій документів, що підтверджують вартість об’єктів декларування. 

Враховуючи викладене, фізична особа, яка виявила бажання задекларувати кошти у національній та іноземній валюті, розміщені на рахунках у банках України, шляхом подання Декларації, зобов’язана документально підтвердити суму задекларованих коштів. При цьому такі документи надаються одночасно з поданням Декларації. 

Про проведення сеансу телефонного зв’язку «гаряча лінія»

Нещодавно за участю заступника начальника Кам’янка-Бузької ДПІ Головного управління ДПС у Львівській області Оксани Солонинки відбувся сеанс телефонного зв’язку «гаряча лінія» щодо особливостей податкового законодавства в період воєнного стану. 

Найцікавіші запитання та відповіді на них надаємо увазі читачів. 

Запитання. Яка нерухомість відноситься до об’єктів житлової нерухомості? 

Варто нагадати, що згідно з п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України об’єкти житлової нерухомості – будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, дачні та садові будинки. 

Відповідно до п. п. 14.1.129.1 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ будівлі, зареєстровані згідно із законодавством як об’єкти житлової нерухомості, а також їх складові частини, які є самостійними об’єктами нерухомого майна, зокрема, включають: 

а) житловий будинок – будівля капітального типу, споруджена з дотриманням вимог, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, і призначена для постійного у ній проживання. Житлові будинки поділяються на житлові будинки садибного типу та житлові будинки квартирного типу різної поверховості. Житловий будинок садибного типу – житловий будинок, розташований на окремій земельній ділянці, який складається із житлових та допоміжних (нежитлових) приміщень (передпокій, кухня, коридор, веранда, вбиральня, комора, приміщення для автономної системи опалення, пральня тощо); 

б) прибудова до житлового будинку – частина будинку, розташована поза контуром його капітальних зовнішніх стін, і яка має з основною частиною будинку одну (або більше) спільну капітальну стіну; 

в) квартира – ізольоване помешкання в житловому будинку, призначене та придатне для постійного у ньому проживання; 

г) котедж – одно-, півтораповерховий будинок невеликої житлової площі для постійного чи тимчасового проживання з присадибною ділянкою; 

ґ) кімнати у багатосімейних (комунальних) квартирах – ізольовані помешкання в квартирі, в якій мешкають двоє чи більше квартиронаймачів. 

Садовий будинок – будинок для літнього (сезонного) використання, який в питаннях нормування площі забудови, зовнішніх конструкцій та інженерного обладнання не відповідає нормативам, установленим для житлових будинків (п. п. 14.1.129.2 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). 

Дачний будинок – житловий будинок для використання протягом року з метою позаміського відпочинку (п. п. 14.1.129.3 п. п. 14.1.129 п. 14.1 ст. 14 ПКУ). 

Запитання. Коли платити суму недоплати при поданні уточнення з одноразового (спеціального) декларування ? 

Відповідно до п. 12 підрозд. 9 прим. 4 розд. XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України при поданні декларантом уточнюючої одноразової (спеціальної) добровільної декларації, якщо сума збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування, визначена в уточнюючій Декларації, є більшою за суму Збору, сплачену на підставі попередньо поданої Декларації, декларант, який подав відповідну декларацію, зобов’язаний сплатити суму недоплати Збору в розмірі такої різниці протягом 30 календарних днів з дати подання уточнюючої Декларації. 

Нагадаю, що відповідно до п. 1 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України одноразове (спеціальне) добровільне декларування – це особливий порядок добровільного декларування фізичною особою, визначеною п. 3 підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ, належних їй активів, розміщених на території України та/або за її межами, якщо такі активи фізичної особи були одержані (набуті) такою фізичною особою за рахунок доходів, що підлягали в момент їх нарахування (отримання) оподаткуванню в Україні та з яких не були сплачені або сплачені не в повному обсязі податки і збори відповідно до вимог законодавства з питань оподаткування та/або міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, та/або які не були задекларовані в порушення податкового та валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, протягом будь-якого з податкових періодів, що мали місце до 01 січня 2021 року. 

Одноразове (спеціальне) добровільне декларування проводиться з 1 вересня 2021 року до 1 березня 2023 року та передбачає сплату збору з одноразового (спеціального) добровільного декларування в порядку, строки і розмірах, встановлених ПКУ, та виконання інших умов, визначених підрозд. 9 прим. 4 розд. ХХ «Перехідні положення» ПКУ. 

Запитання. Чи треба перереєстровувати КОРО, якщо відбулася перереєстрація РРО у зв’язку із зміною адреси? 

Хочу звернути увагу, що згідно з п. 1 глави 2 розд. II Порядку реєстрації та ведення розрахункових книжок, книг обліку розрахункових операцій, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 №547, у разі зміни даних щодо суб’єкта господарювання, які зазначаються у книзі обліку розрахункових операцій (податковий номер або серія та номер паспорта для фізичних осіб, які через релігійні переконання відмовились від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку в паспорті, найменування (прізвище, ім’я, по батькові)), адреси та/або назви господарської одиниці, де використовується реєстратор розрахункових операцій, сфери застосування РРО, версії внутрішнього програмного забезпечення РРО, а також у разі встановлення розбіжностей чи помилок у записах на титульній сторінці КОРО суб’єкт господарювання або представник суб’єкта господарювання здійснює перереєстрацію КОРО. 

Для цього не пізніше п’яти робочих днів з дня виникнення підстав для перереєстрації суб’єкт господарювання подає до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО заяву про реєстрацію книги обліку розрахункових операцій та/або розрахункової книжки за формою №1-КОРО (додаток 3 до Порядку) (ідентифікатор J/F1311304)) з позначкою «Перереєстрація» із зазначенням причини перереєстрації та КОРО, яка підлягає перереєстрації. Така заява може бути подана в електронному вигляді. 

Для здійснення відповідних записів на титульній сторінці КОРО суб’єкту господарювання необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО. 

Тобто не потрібно подавати заяву за ф. №1-КОРО, якщо перереєстрація КОРО на РРО відбулася у зв’язку із зміною адреси господарської одиниці, на яку зареєстровано РРО, оскільки для всіх КОРО адреса господарської одиниці змінюється автоматично. Однак з метою внесення змін на титульній сторінці КОРО суб’єкту господарювання необхідно звернутись до контролюючого органу за місцем реєстрації КОРО. 

Запитання. Які платники звільняються від сплати єдиного внеску за себе? 

Хочу нагадати, що звільняються від сплати єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (далі – єдиний внесок) за себе: 

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, – якщо вони отримують пенсію за віком або за вислугу років, або є особами з інвалідністю, або досягли віку, встановленого ст. 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу; 

особи, які провадять незалежну професійну діяльність, – за умови взяття їх на облік як фізичних осіб – підприємців та провадження ними одного виду діяльності одночасно як фізична особа – підприємець та як особа, яка провадить незалежну професійну діяльність; 

фізичні особи – підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, які мають основне місце роботи або уклали гіг-контракт з резидентом Дія Сіті – за місяці звітного періоду, за які роботодавцем було сплачено страховий внесок за таких осіб у розмірі не менше мінімального страхового внеску. 

Крім того, фізичні особи – підприємці, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства, з числа осіб, щодо яких згідно із Законом України «Про соціальний і правовий захист осіб, стосовно яких встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, та членів їхніх сімей» встановлено факт позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України, звільняються (за заявою члена сім’ї або платника єдиного внеску, після їх звільнення та/або після закінчення їх лікування (реабілітації)) від нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску, подання звітності по єдиному внеску на весь період позбавлення особистої свободи внаслідок збройної агресії проти України та протягом шести місяців після їх звільнення. 

Запитання. Які пільги щодо сплати земельного податку для фізосіб за земельні частки (паїв)? 

Статтею 281 Податкового кодексу України чітко визначено категорії фізичних осіб, що мають право на пільги щодо сплати земельного податку, та надано вичерпний перелік видів земельних ділянок та їх розмір, щодо яких зазначені категорії фізичних осіб мають право скористатись пільгами. 

Водночас до даного переліку не включено земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв). 

З урахуванням викладеного, пільги щодо сплати земельного податку для фізичних осіб за земельні ділянки, що утворилися за рахунок переданих за рішенням відповідної ради земельних часток (паїв), не передбачені і відповідно земельний податок за такі ділянки справляється на загальних підставах. 

Разом з цим згідно з п. 281.3 ст. 281 ПКУ від сплати податку звільняються на період дії єдиного податку четвертої групи власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі за умови передачі земельних ділянок та земельних часток (паїв) в оренду платнику єдиного податку четвертої групи.

 

Начальник

Кам’янка-Бузької ДПІ

Головного управління

ДПС у Львівській області                                                                                        Тарас ПЕЧОРА


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування: Оцініть роботу апарату Жовтанецької сільської ради

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь