Найбільш ефективні способи дотримання законодавства про працю
Заробітна плата- це винагорода за працю, яка в обов’язковому порядку має бути виплачена, а своєчасність її одержання -конституційне право громадянина, яке захищається законом.
Кодекс законів про працю закріплює основні права працівників. Серед них-право на одержання роботи з оплатою праці не нижче встановленого державою мінімального розміру. Стаття 43 Конституції України, в свою чергу, закріплює право саме на своєчасне одержання винагороди за працю, яке захищається законом.
Так, згідно статті 1 Закону України «Про оплату праці», заробітна плата-це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Заробітна плата працівникам виплачується:
у гривнях, регулярно в робочі дні у строки, встановлені договором, або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцять календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.
Згідно законодавства України, оплата праці працівників підприємства здійснюється в першочерговому порядку, а всі інші платежі здійснюються підприємством після виконання зобов’язань щодо оплати праці. Тобто своєчасність та обсяги виплати заробітної плати працівникам не можуть бути поставлені в залежність від здійснення інших платежів та їх черговості. Роботодавцеві не слід розраховувати, що порушення ним права працівника на своєчасне одержання заробітної плати у повному обсязі за виконану роботу не тягне за собою ніяких наслідків для роботодавців. Так, згідно статті 26 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що за порушення законодавства про оплату праці винні особи притягаються до дисциплінарної, матеріальної, адміністративної та кримінальної відповідальності.
У разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Тому, якщо це право порушується, воно має бути захищено, відновлено, а винні особи можуть бути притягненні до відповідальності.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2019 рік» встановлено розмір мінімальної заробітної плати з 1 січня у 2019 році - 4173 гривні, а у погодинному розмірі - 25,13 гривні.
З цього часу роботодавці зобов’язані щомісяця нараховувати працівнику за повний відпрацьований місяць заробітну плату не менше 4173 грн. Якщо ж заробітна плата працівника, який виконав місячну норму праці, є нижчою за законодавчо встановлений розмір мінімальної заробітної плати, то роботодавцю необхідно провести доплату до рівня мінімальної, яка виплачується щомісячно одночасно з виплатою заробітної плати.
Мінімальними державними гарантіями в оплаті праці є не лише мінімальна зарплатня, але й норми і гарантії в оплаті праці, які передбачені частиною 1 статті 12 Закону України «Про оплату праці»:
1) норми оплати праці за роботу в надурочний час; у святкові, неробочі та вихідні дні; у нічний час; за час простою, який мав місце не з вини працівника; при виготовленні продукції, що виявилася браком не з вини працівника; працівників молодше вісімнадцяти років, при скороченій тривалості їх щоденної роботи тощо.
2) гарантії в оплаті праці для працівників – оплата щорічних відпусток; за час виконання державних обов’язків; для тих, які направляються для підвищення кваліфікації, на обстеження в медичний заклад; для переведених за станом здоров’я на легшу нижче оплачувану роботу; переведених тимчасово на іншу роботу у зв’язку з виробничою необхідністю; для вагітних жінок і жінок, які мають дітей віком до трьох років, переведених на легшу роботу; при різних формах виробничого навчання, перекваліфікації або навчання інших спеціальностей; для донорів, тощо.
3) гарантії та компенсації працівникам в разі переїзду на роботу до іншої місцевості, службових відряджень, роботи у польових умовах тощо.
Відповідно до Закону України «Про оплату праці», при обчисленні розміру заробітної плати працівника для забезпечення її мінімального розміру не враховуються доплати за роботу в несприятливих умовах праці та підвищеного ризику для здоров’я, за роботу в нічний та надурочний час, роз’їзний характер робіт, премії до святкових і ювілейних дат.
Суб’єктам господарювання необхідно нараховувати та виплачувати індексацію заробітної плати, яка також є державною мінімальною гарантією в оплаті праці та підлягає обов’язковому проведенню у встановленому законодавством порядку.
Закликаємо роботодавців неухильно дотримуватися вимог законодавства про оплату праці в частині виплати заробітної плати не нижче мінімального встановленого розміру.
За недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці передбачено застосування щодо суб’єкта господарювання штрафної санкції у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати за кожного працівника щодо якого вчинено порушення (41730 грн. з 01.01.2019 р.). Наголошуємо: заходи щодо притягнення до відповідальності за таке порушення вживаються незалежно від факту його усунення в ході інспекційного відвідування.
Належне оформлення трудових відносин є обов’язком сторін трудового договору, тому нагадуємо порядок оформлення трудових відносин:
- укладення у письмовій формі, трудового договору (контракту) оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, з яким необхідно ознайомити працівника (ст. 24 Кодексу законів про працю);
- повідомлення органів Державної фіскальної служби про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 24 КЗпП, постанова КМУ від 17.06.2015 № 413);
- внесення роботодавцем запису до трудової книжки, поданої працівником у встановленому порядку (постанова КМУ від 27.04.1993 № 301, Інструкція про порядок ведення трудових книжок працівників);
- інформування працівника про умови праці, ознайомлення з посадовою інструкцією та правилами внутрішнього трудового розпорядку, визначення працівникові робочого місця та проведення інструктажу з техніки безпеки (ст. 29 КЗпП);
- за умови використання праці іноземців або осіб без громадянства — отримання відповідного дозволу у встановленому законодавством порядку (ст. 8 Закону України «Про зайнятість населення» від 05.07.2012 № 5067-VI).
- За порушення законодавства про працю в частині неналежного оформлення трудових відносин, роботодавець несе відповідальність:
- адміністративну (ч.3 ст. 41 Кодексу України про адміністративні порушення);
- кримінальну (ст. 172 Кримінального кодексу України);
- фінансову санкцію у вигляді штрафу (ст. 265 КЗпП).
Сплата штрафу не звільняє від усунення порушень законодавства про працю.
Роботодавець зобов’язаний оформити працівника на роботу у встановленому порядку з першого дня виконання ним трудової функції. Лише після належного оформлення трудових обов’язків працівник приступає до виконання своїх обов’язків.
Найбільш ефективним способом дотриманням законодавства про працю є відсутність порушень.
З цією метою рекомендуємо роботодавцям:
- неухильно дотримуватися законодавства України, зокрема: Закону України «Про оплату праці»; Закону України «Про відпустки»; Кодексу законів про працю; Закону України «Про зайнятість населення».
- налагоджувати комунікативні зв’язки з спеціалістами з питань праці;
- консультуватися з спеціалістами з питань праці щодо дотримання законодавства;
- брати участь у семінарах, нарадах органів контролю за дотриманням законодавства про працю.
