A A A K K K
для людей з обмеженими можливостями
Жовтанецька громада
Львівська область, Кам’янка-Бузький район

Жовтанецька сільська рада закликає мешканців громади утриматись від спалювання сухої трави

Дата: 01.03.2019 12:32
Кількість переглядів: 117

Чому не можна палити траву і до чого це призводить?

1. Трав’яні пожежі призводять до помітного зниження родючості ґрунту. Спалювання органічної речовини – це головний фактор зниження ґрунтової родючості. Від спалювання сухої трави збіднюється ґрунт, а мінеральні речовини, які містяться в попелі, досить легко вимиваються поверхневими та ґрунтовими водами і лише незначна їх частина засвоюється рослинами.

2. Пожежі – одне з найголовніших джерел викидів вуглекислого газу в атмосферу, пов’язаних з господарською діяльністю людини. При частих пожежах згорає не тільки суха трава, а й накопичена в ґрунті органіка, і відповідно, збільшується кількість викидів вуглекислого газу, отже – посилюється так званий «парниковий ефект», який призводить до несприятливих змін і коливань клімату на планеті.

3. У результаті випалювання сухої трави збіднюється видовий склад рослинності і тваринного світу. Скрізь, де пройшли підпали, не буде вже колишнього різнотрав’я, а бур’яни захоплять звільнену територію.

4. Під час пожеж гине багато комах, їх личинки, лялечки, а також сонечка, туруни, дощові черв’яки та інші дрібні тварини, які беруть участь у процесі утворення ґрунту. Дощові черв’яки в природі швидко переробляють суху траву, перетворюючи її в найцінніше добриво, вносячи його в глибину ґрунту до коріння рослин і одночасно роблять ґрунт пухким, живим. Суха минулорічна трава – не сміття, а безцінний продукт харчування, житло, притулок, створений самою природою.

5. Випалювання сухого травостою викликає загибель кладок та знищення місць гніздування таких птахів як крижень, чайка, травник, бекас, очеретяна і звичайна вівсянки, польовий і лісовий жайворонки, щевриків. Гніздовий період цих птахів розпочинається на початку квітня. Із випалених місць птахи йдуть назавжди, а значить йдуть і від нас – людей.

6. Від сильної трав’яної пожежі гинуть практично всі тварини, що живуть у сухій траві або на поверхні ґрунту (зайці, їжаки, плазуни, земноводні). Хтось згорає, хтось задихається від диму. На згарищах дуже часто знаходяться згорілі пташині гнізда зі слідами яєць, обгорілих равликів, дрібних ссавців, плазунів.

7. При весняному підпалі пошкоджуються дерева, особливо їх коренева шийка – дуже вразливе місце просто над землею. При цьому дерева можуть просто згоріти, пошкоджуються від сильної температури набухлі бруньки, що дуже шкодить дереву, навіть якщо воно залишається живим.

8. Дим від спалювання трави їдкий, темний, густий. Алергіки його не переносять. При спалюванні трави у місті, вздовж автодоріг у повітря потрапляють солі важких металів, які осіли на листі, траві. Такий дим просто отруйний. Часто в сухій траві знаходиться сміття і, зокрема, небезпечні при спалюванні пластикові пляшки. У сільській місцевості у вогні згорають залишки добрив і отрутохімікатів, утворюючи леткі токсичні органічні і неорганічні сполуки.

9. Спалювання сухої рослинності часто призводить до займання торфовищ і лісових насаджень. Щорічно 10% лісових пожеж виникає через проведення весняних підпалів. Пожежонебезпечними є всі торф’яні родовища, осушені землі з торф’яними ґрунтами. Болота з порушеним гідрологічним режимом також належать до найбільш пожежонебезпечних територій. Особливістю пожеж на торфовищах є здатність торфу горіти на глибині до 0,3-1,5 метрів. Після згорання торфу зола, що залишилася з верхнього 10-сантиметрового шару може мати радіоактивність в десятки разів більшу, ніж радіоактивність вихідного матеріалу. Дим в умовах радіоактивного забруднення торфовищ також виступає можливим переносником радіонуклідів, що призводить до вторинного забруднення території і негативно впливає на здоров’я людей, що знаходяться в зоні його розповсюдження.

10. Часте спалювання трави переростає в неконтрольоване горіння і нерідко призводить до важких наслідків, зокрема і з людськими жертвами.

Нагадаємо, згідно із чинним законодавством, випалювання стерні, луків, пасовищ, ділянок із степовою, водно-болотною та іншою природною рослинністю, рослинності або її залишків та опалого листя у смугах відводу автомобільних доріг і залізниць, у парках, інших зелених насадженнях та газонів у населених пунктах без дозволу органів державного контролю у галузі охорони навколишнього природного середовища або з порушенням умов такого дозволу, а так само невжиття особою, яка одержала дозвіл на випалювання зазначеної рослинності або її залишків та опалого листя, заходів щодо своєчасного їх гасіння – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від п’ятдесяти до сімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, – тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб – від сімдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, розмір штрафу для громадян становить суму від 170 до 340 гривень. Якщо випалювання сухої рослинності зафіксували на об’єктах природо-заповідного фонду, то розмір штрафу збільшується від 340 до 680 гривень. Посадовим особам за це доведеться викласти від 850 до 1190 гривень, а на об’єктах природо-заповідного фонду – від 1190 до 1700 гривень.


« повернутися

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь